ортогональний

-а, -е.

Той, що має прямий кут (або прямі кути). || Прямокутний, взаємно перпендикулярний.

••

Ортогона́льна ма́триця мат. — невироджена матриця, обернена до якої збігається з її транспонованою матрицею.